Стародавня кухня

Стародавня українська кухня – приклад споживання здорової їжі, до якого все більше повертаються сучасники. Основу народного харчування складали переважно крупיяно-борошняно-овочеві страви. А вживання мיясо-молочних наїдків регламентувалося постами – періодами утримання від вживання скоромної їжі (м’яса, молока, яєць).

Хліб у вигляді борошна, готових виробів, зерна, колоска супроводжував людину від народження до смерті, у будні і свято. З борошна готували прісне та квасне тісто, сквашуючи його житнім солодом, хмелем, винними дріжджами (на Півдні). В «Українському селі» Ви зможете побачити як випікається у дров’яній печі домашній хліб, вироблений саме за стародавньою технологією з житнього борошна на житній заквасці з пророщеного зерна. А потім гуртом скуштувати цю смакоту з хрусткою скоринкою. 

Поширеним в Україні було випікання обрядового печива: хрестців, жиляників, жайворонків, гальопи, паски у весняних обрядах; калити, миколайчиків, баришні, коників – у зимових; короваю, борони, гребеня, дивня, лежня. Обрядові борошняні вироби протягом року печуть і у нас. На весілля наша майстриня зможе навчити Вас та Ваших діток виробляти з тіста жайворонків та проведе обряд випікання весільного караваю, на Андріївських вечорницях спробуйте, підстрибнувши, відкусити шматочок калити, на свято Миколая допоможіть своїм діткам розмалювати пряник-Миколайчик, щоденно в наявності – свіжий смачний медовий пряник з логотипом «Українське село».

Неодмінною святковою стравою на столі наших пращурів були також пироги з різними начинками – солодкими і солоними. На Поділлі пирогами називались вареники, їх готували і в свято, і в будень. З прісного і квасного тіста з різних сортів борошна (гречаного, вівсяного, пшеничного, житнього) готували також млинці. Такі екзотичні сьогодні, а колись поширені страви стародавньої української кухні як джур, кваша є різновидом рідкої каші, звареної з проквашеного гречаного борошна у суміші з пшеничним чи житнім. Щодня в Колибі «Поїхали!» для Вас радо приготують вареники та млинці з різноманітними начинками. 

Найпоширенішими повсякденними стравами у селянському побуті були борщ та каша. У кожному селі був свій рецепт борщу, та обовיязковими інгредієнтами цієї страви, що по праву вважається внеском українців у світову кулінарію, були буряк, капуста, картопля, морква, квасоля, цибуля, часник. Пісні борщі готували на рибному та грибному відварах, скоромний борщ готували з мיясом або затовкували його салом. Влітку борщ варили з лободою, щавлем. Сподіваємось, що борщ з реберцями, пісний або зелений борщ, приготовані господинями колиби «Поїхали!», в хатині-печі або на відкритому вогнищі залишать найсмачніші спогади. 

Улюбленими рідкими стравам були також юшки, крупники, кулеші. Їх легко можна було приготувати на польовому стані, козакам, чумакам у дорозі. Каші із засмажкою або молочні готували з гречки, пшона, ячменю. Саме для того, щоб гості «Українського села» мали можливість навчитись готувати, а потім і скуштувати, одну з найдавніших українських страв – куліш, у «Кулішній» просто неба постійно проводиться кулінарний майстер-клас від знавця тонкощів приготування цього шедевру української стародавньої кухні. 

Молоко вживали у свіжому вигляді, сквашеним (кисляк, простокваша), пряженим (топленим у печі), з пряженого молока готували ряжанку. Цінними харчовими продуктами були сир та масло, під час посту їх зберігали присоленими, масло топленим. Ряжанка з домашнього молока, топленого в печі, зі скоринкою та неперевершеним ароматом, яку готують в колибі «Поїхали!», нагадає дитинство, проведене в селі у бабусі. 

Наші пращури також у їжу вживали жири рослинного та тваринного походження. З насіння льону, конопель, соняшника, рапсу били олію, яку додавали до страв. Якою на смак є запашна домашня олія ручного виробництва Ви зможете скуштувати в олійниці «Українського села», ще й придбати пляшечку цього натурального продукту додому. 

Найбільш уживаним з тваринних жирів були сало, здір – внутрішній жир, смалець. У колибі «Поїхали!» Вас пригостять смальцем із сухариками, доки ви чекатимете на замовлені страви. А гріночки з перемеленим салом та часником, так званою «мазанкою», стануть найкращою закускою до першої чарочки. 

З мיяса споживали свинину, яловичину, баранину, мיясо кіз, птиці. Заборонялось їсти конину, мיясо удавленої тварини, церковна заборона на вживання в їжу крові на побутовому рівні нехтувалася. Кровיяні ковбаси (кровיянку) з гречаною кашею, шматочками мיяса та сала і досі готують до християнських свят. Улюбленими і поширеними мיясними стравами були ковбаси, печеня, ковбик, холодець (драглі). Стародавня кухня колиби «Поїхали!» познайомить Вас з такими стравами як «Верещака» - свинина тушкована у буряковому квасі, «Душенина» - яловичина підсмажена з різними корінцями. Смачні домашні ковбаси, кров’яночку, холодець, ковбик (зельц) – все це ми готуємо з любов’ю для Вас! 

З ягід та фруктів влітку варили компоти, улюбленим напоєм взимку був компот із сухофруктів – узвар. 

З меду варили хмільний напій – мед, що був ритуальним напоєм на братчинах, цехових зібраннях, храмових святах. Традиційні алкогольні напої – настоянки, наливки готували, настоюючи на меду фрукти, ягоди, у які для міцності додавалась горілка. До початку ХХ ст. в Україні працювали броварні, де варили пиво за традиційними рецептами: з ячменю, хмелевого солоду. В музеї «Українського села» зберігся стародавній самогонний комплекс і невеличка гуральня, де Вам розкриють секрети стародавніх напоїв. 

2009 - 2016 © Етнографічний комплекс «Українське село»