Івана Купала

Старовинне народне свято Івана Купала має дуже давні язичницькі корені. Це свято на честь Сонця. Але згодом, після введення християнства, до нього приурочили народження Івана Хрестителя, який за старим стилем відзначалося 24 червня. Зараз же свято Купала припадає на 7 липня, у зв'язку з чим втратило календарну прив'язку до сонцестояння.

Купайла відбувалося в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

Головні персонажі свята - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються хлопцями та дівчатами або виготовляються як опудала.

Купалів день заповнений обрядами, пов'язаними з водою, вогнем і травами:
 - Вважалося, що у цей день уся нечисть покидала води озер, річок і водойм, тому можна було купатися, не побоюючись нікого і нічого. До того ж, вода допомагала очиститися від зла і знайти міцне здоров'я.
 - Головна особливість купальської ночі – багаття. Хлопців і дівчат, які цього дня стрибали вище всіх, чекали довгі роки щастя. Вогонь у цей день міг позбавити від хвороби, тому було прийнято водити між нього худобу і спалювати одяг тих, хто страждає важкими недугами.
 - У цей день рослини і навіть тварини могли говорити між собою. Люди обкурювали свої будинки зборами різних трав, щоб уберегти себе від нечистої сили. Особливо цінувалась папороть, адже у цей час вона горіла дивним кольором, немов червоним полум'ям. Кожен, хто зірве папороть у ніч на Івана Купала, наділявся магічними силами.
 - Невід'ємна частина Івана Купала - ворожіння. Дівчата сплітали вінки з різноманітних трав, вставляли у них запалені свічки, після чого пускали на воду і стежили:

  • Якщо вінок швидко відпливав від берега, це обіцяло довге життя і щасливе заміжжя;
  • Чий вінок запливав далі інших та і буде щасливішою за інших; 
  • Якщо свічка горіла довше інших, то це символізувало довгі роки життя;

 

 

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»