Культура медоборів у культурній спадщині Київщини

Вміння добування меду від лісових бджіл – бортництво  один з найдавніших промислів в Україні, що зберігся і донині. Нещодавно (у 2018 р.)  він  був занесений до Національного реєстру об’єктів нематеріальної культурної спадщини як такий що побутує на теренах Житомирської та  Рівненської областей, носіями елементу офіційно визнали себе біля сотні нині практикуючих бортників.

Значним центром бортництва раніше була і Київщина. Історичні джерела свідчать, що Київ був оточений непролазними лісами, зі старими деревами, придатними для проживання бджіл. Борті розміщувались і на околицях міста. Попри занепад промислу, починаючи з XVII ст., населення Київського Полісся практикувало заняття ним ще у XX ст. Ця традиція не зникла остаточно сьогодні, хоч з огляду на утаємниченість професії, тутешні бджолярі неохоче діляться своїми секретами. Цього року за сприяння Українського культурного фонду стартував Національний проєкт «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Одним із його завдань є включення Київщини до ареалу сучасного побутування бортництва у національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Проєктом передбачено також створення віртуального Музею бортництва, однією з філій якого буде частина експозиції приватного закладу «Історико-етнографічний музей «Українське село». Сучасна експозиція історико-етнографічного регіону «Полісся» в  музеї містить вулики-дуплянки з Коростенського району Житомирської області, посуд для зберігання меду з Київського Полісся, у колибі можна скуштувати традиційні страви з медом, а у сувенірній крамничці придбати вироби з «дикого» воску. Для всіх охочих проводяться майстер-класи із виготовлення свічок. Сподіваємося, що нові дослідження традиції та поширення інформації про неї сприятимуть її збереженню та розвитку. Наукові  дослідження за проєктом дозволили виявити цікаві факти стосовно історії розвитку бортництва на Київщині, відкрити сучасні центри його побутування, поповнити колекцію експонатів - Вишгородського історико-культурного заповідника - ініціатора проєкту новими предметами, що стосуються даного промислу. 

Наукова керівниця проєкту Галина Бондаренко, канд. іст. наук. 

2009 – 2018 © Етнографічний комплекс «Українське село»