Живий куточок

Звіринець ніби розділений на дві частини. Це пташиний гай, де можна побачити курок та індиків, павичів та фазанів, на декоративному ставку посеред музейної території – різноманітні качки та чорні лебеді.

У другій частині розмістились тварини. Серед них кози і рогатий козел, в’єтнамські свинки та вівці, косулі та оленятка, віслюки та поні, дикі кабанчики, корівки Зебу, муфлони, лами, єноти.

Режим роботи: щодня 11:00-19:00

Зона з птахами:  вільний прохід

Зона з тваринами: Пн-Чт – безкоштовно (окрім святкових), 

                                Пт-Нд – діти від 3-х років 20 грн., дорослі – 30 грн.

Корм: 1 пакетик 40 грн.

Дещо про тварин:

Корови Зебу – мають великий помітний горб на передній частині спини.

Дикі кабани – люблять болотисті місця. Вдень вони лежать у викопаній ямі, а на вечір виходять, щоб викупатися та знайти їжу, яка складається в основному з рослинності: корені дерев, плоди, жолуді. Своїх дитинчат свиня виношує 3 місяці, 3 тижні та 3 дні.

Віслюки – на відміну від коней осел має копита, які пристосовані до кам’янистої нерівної поверхні. 

Поні –цю породу коней виводили не як транспорт для дітей. А для виконання певної роботи. Поні може перевозити вантаж, який  у двадцять разів перевищує власну вагу поні. 

Косулі – невеличкі олені, які мають невеличкі роги. Влітку їхня шерсть темно-рижа, взимку – сіро-бура.

Чорні лебеді – ці птахи не здійснюють далеких перельотів, літають надто мало. Шия чорного лебедя найбільш довша серед лебедів, дякуючи 31-му шийному хребцю.

Китайська шовкова – у курей цієї породи по п’ять пальців на кожній лапі (у звичайних кур, як відомо, їх чотири) та пір’я – суцільний пух, бо нема твердого стержня. Для отримання пуху, цих курей можна стригти як овець.